Мо Модульна контрольна робота 1.
Дидактична вправа (моделювання життєвих ситуацій), яка розвиває в учнів творчі здібності.
Під час організації та підготовки туристичного походу в молодших вікових групах цікавими та корисними будуть такі дидактичні вправи:
1. Із запропонованого списку розділіть похідне спорядження на:
«особисте» , «групове», «зайве»:
Чашка, рюкзак, спальний мішок, килимок, тент для кухні, сірники, ПК, лижі, казанок, дощовик, рукавиці, шуба, мотузка, гантелі, сонцезахисні окуляри, ліхтарик, хула-хуп, сейф, сухе пальне, термос скляний, черевики, ніж, намет, тарілка, карта, фарби, ложка, лампочка, трекінгові палки, куртка, штани, накомарник, косинка, шапка тепла, губка для посуду, бінокль, клавіатура, фотоапарат, електричний чайник
2. Заповніть табличку:
Компас, карта, казанок, рюкзак, намет, спальний мішок, лінійка, двері, килимок, черпак, кіт, ніж, навігатор, м’яч, мотузка, черевики, посуд, гітара, приправа, шафа, трекові палки, сірники, квітка, палас, тент, вогнище, фотоапарат, барабан, пальник, бадмінтон, вазон.
Приготування їжі в поході
Пересування в поході
Ночівля на природі
Вільний час під час походу
Не потрібно в поході
1. Жартівливі туристичні задачі.
а) Збираючись в складний похід, турист поклав у свій рюкзак багато всякої всячини:
- спальник, килимок, одяг та іншого особистого спорядження - 12 кг
- крупи, сухарів, консервів та інших продуктів - 13,5 кг
- намет, сокиру та іншого групового спорядження - 8,5 кг.
Скільки важив рюкзак туриста, коли він закінчив похід, якщо відомо, що всі продукти були з'їдені, сокиру вагою 2 кг загубив, а на дні рюкзака виявилася електрична праска вагою 4 кг, яку туристу поклала турботлива молодша сестричка, щоб його штани і шкарпетки в поході були завжди випрасувані? _____________________________________
б) На тренуванні досвідчений турист одягає одну лижу за 20 секунд, а знімає за 10 секунд. Скільки часу витратить досвідчений турист при 30-кратному виконанні вправи на знімання та одягання пари лиж?
__________________________________________________________
Скільки пар лиж одягне досвідчений турист за 10 хвилин?
Дидактичні вправи для середньої та старшої вікової групи:
розділ " Перша медична допомога"
2. Вказати, від чого дані препарати.
Анальгін - _________________________________________________
Аспірин -__________________________________________________
Активоване вугілля -________________________________________
Валідол -__________________________________________________
Глюкоза -__________________________________________________
Нашатирний спирт - ________________________________________
Йод - _____________________________________________________
Нош-па -___________________________________________________
Валеріанка - ________________________________________________
Перекис водню - _____________________________________________
2. Заповніть таблицю
Чи вірно, що...
Так Ні
- можна в разі носової кровотечі закидати голову назад
- перекип’ячену річкову воду можна вживати?
- серед трубчастих грибів немає отруйних?
- всі червоні лісові ягоди не отруйні?
- при втраті свідомості потерпілого слід добре струсонути?
- при втраті свідомості потерпілому накладають теплий компрес на голову?
- при втраті свідомості потерпілому дають вдихнути випари нашатирного спирту?
- при переломі плеча в першу чергу слід накласти шину?
- непритомному з блідим обличчям не можна піднімати ноги?
- постійно тримати мобільний телефон при собі шкідливо?
- під час грози говорити по мобільному телефоні небезпечно?
- предмети, які потрапили в рану слід видалити в першу чергу?
- необережними діями викликати у потерпілого больовий шок?
- при носовій кровотечі використовують тампони з перекисом водню?
- при носовій кровотечі слід лягти на спину та використати
тампони з борною кислотою?
- при носовій кровотечі слід бути в сидячому положенні з
нахиленою вперед головою?
- перед звільненням стиснутої кінцівки слід спочатку накласти джгут?
- лікарські рослини слід збирати біля дороги?
- зібрані лікарські рослини не можна сушити на сонці?
при опіку ІІІ ступеня з’являються пухирі?
- почервоніння на місці опіку це ознака опіку І ступеня?
- в разі укусу павуком місце укусу слід змастити лужним розчинником?
- в разі укусу павуком на місце укусу слід прикласти холод?
- лише операційна рана є чистою?
- колота рана сама чиста?
- за станом кольору шкіри визначити стан тяжкості внутрішньої кровотечі?
- непритомного постраждалого слід транспортувати лежачи на животі із підкладеною під нього зігнутою рукою?
- людині, яка зблідла і втратила свідомість, слід підкладати під ноги валик?
- людину, яка знепритомніла від сонячного удару можна класти на спину на рівну поверхню?
- джгут слід накладати безпосередньо на голе тіло?
- при послабленні джгуту записку слід доповнити?
-при послабленні джгута записку можна не вкладати?
Під час вивчення теми " Історія війська Запорізького" добре розвиває творчі здібності вправа "Зопорізька Січ".
Шляхом жеребкування учні обирають віповідну посаду (кошовий отаман, полковник, сотник, курінний, суддя, писар, осавул, обозний, кашовар, козак, джура...). Відповідно обраній посаді кожен презентує себе: розповідає про обов'язки які на нього покладені; які має права; кому підпорядковується; у чому полягає його сфера діяльності і т.д.
Р.S. Коли обираємо в кінці гри кошового отамана, то це завжди голосно, емоційно, але завжди позитивно.
Модульна контрольна робота 2.
Дидактична вправа, яка розвиває в учнів певні компетентності.
Метою військово-патріотичного гуртка Сокіл "Джура" є виховання молодих патріотів. На заняттях засобами козацько-лицарського виховання у юних джур формуються ключові компетентності особистості.
Під час підготовки до таборування я практикую дидактичну вправу
"Сам собі бухгалтер", яка розвиває цілий ряд компетентностей: математична грамотність, інформаційно-цифрова, комунікативна, підприємливість і фінансова грамотність.
Формую 3 групи: "Рятівник", "Кашовар", Поїхали разом".
"Рятівник".
Група з загального списку розподіляє медикаменти за їх призначенням і виписує в таблицю.
Заповніть таблицю:
перев’язочний матеріал
знезаражуючі засоби
серцево-судинні засоби
протизапальні засоби та при шлунково-кишкових захворюваннях
знеболюючі та жарознижуючі засоб
інші засоби
Еритроміцин, еластичний бинт, анальгін, ножиці, йодна настойка, валідол, гірчичники, бинти стерильні, нестерильні, спирт медичний, пантенол, джгут кровоспинний, інгаліпт, но-шпа, нітрогліцерин, перманганат калію, валокордин, ентеросептол, левоміцетин, вугілля активоване, кофеїн, лібексін, фталазол, аспірин, бесалол, вата медична, зубні каплі, нашатирний спирт, заспокійливе, лейкопластир, зволожуючий крем, піпетка, розчин брильянтового зеленого, засоби від комарів, кліщів, мошок.
За допомогою інтернету учні встановлюють відповідні ціни на дані медикаменти, в результаті підраховують загальну вартість аптечки.
"Кашовар".
Група складає трьохденне меню, ( слід врахувати, що меню має бути висококалорійне і легке в приготуванні на вогнищі).
За допомогою інтернету і власного досвіду учні вивчають ціни на продукти, підраховують вартість харчування на одну особу і цілу групу.
"Поїхали разом".
Група складає маршрут з школи до місця таборування. За допомогою інтернету вивчають ціни на різні види транспорту, обирають оптимальний варіант, враховують показник вартість- зручність-швидкість, діти підраховують скільки коштів потрібно на одну особу і групу разом.
Однозначно, що такі розрахунки не завжди будуть точними, але результатом дидактичної вправи є гарний життєвий досвід для учнів.
Ко Корисні онлайн - ресурси (складання медіатеки та анонсів).
Розвиток інформаційно-комунікативних технологій, глобальної мережі Інтернет створили можливість доступу до гігантських обсягів інформації, її збереження. Засоби комунікації, до яких відноситься електронна пошта, глобальні, регіональні та локальні мережі зв'язку та обміну даними, також надають широкі можливості.
Згідно з дослідженням вчених, на сьогодні, час, витрачений на соціальні мережі, чи онлайн-іграшки, у сучасних підлітків інколи переважає над періодом задіяності в учбовому процесі, а чому б не скористатися сучасними девайсами для отримання максимальної користі для навчання та розширення ерудиції.
На сьогодні є цілий ряд зручних онлайн-ресурсів, які неодмінно зацікавлять школярів та поглиблять їх рівень знань, у нашому випадку, з області історії.
Сервіс Timeline дозволяє створювати стрічки часу, на яких можна розміщувати біографії історичних діячів або події в хронологічній прслідовності. На стрічці часу можна вбудовувати зображення відео- та текстові матеріали, посилання на сайти. Дана функція сайту необхідна для вивчення історії, адже працюючи з таким сервісом учні формуватимуть хронологічні компетентності.
Сервіс Thinglink дохволяє працювати з різними зображеннями, зокрема картами. На ці зображення можна накладати різноманітні коментарі та текстові матеріали.
Інтернет ресурс Edpuzzle надає можливість створювати інтерактивне відео. Працювати в конструкторах інтерактивного відео можна не тільки зі своїм авторським відеороликом, але й взяти за основу готовий відеоролик з мережі, як правило конструктори інтегруються з Youtube, і дозволяють додавати зміст звідти. При цьому всі елементи доповнення на відео видно тільки при роботі з відеоуроків на сервісі конструктора.
За допомогою сервіса Powtoon можна створювати відео-анімаційні ролики та презентації. Такі відеоролики вчитель може використовувати на різних етапах роботи. Здобувачі освіти такі відеороботи можуть використовувати під час проектних завдань.
Досить корисним ресурсом для формування предметних компетентностей на уроках історії є Coogle - ресурс для створення ментальних карт. Ментальна карта (mind-map, mindmapping) - це графічне відображення процесів багатовимірного мислення. Ментальні карти є зручною, ефективною технікою візуалізації мислення та альтернативного запису.
Сайт Histography - це сайт на якому наочно представлена інформація щодо хронології розвитку історично значимих подій для людства від часу утворення Землі до сучасності. Цей ресурс допоможе розібратися у якій послідовності відбувалися історичні події, здійснювалися наукові відкриття та створювалися всесвітньо значимі винаходи.
Historypin - інтерактивний віртуальний музей. Потрапити до нього можна з якої завгодно точки земної кулі у будь-який зручний для вас час. І до того ж, безкоштовно. Використовуючи цей сервіс, можна цілком поринути в атмосферу минулого. Адже на сайті зібрано безліч фотографій, аудіо-відеоматеріалів та історій звичайних людей, життя яких певним чином пов'язане з конкретною будівлею, вулицею, парком. сквером у будь-якому регіоні світу.
Один з методів, який учні найкраще сприймають для навчання незалежно від віку - це гра. Тому можна запропонувати ідею онлайн-змагання між учнями класу, використовуючи застосунок "Моя Україна" - це мобільний додаток, в якому зібрано понад 600 питань з 10 різноманітних сфер знань, які стосуються України (історія, культура, географія, наука, спорт...).
Навряд чи параграф шкільного підручника допоможе стовідсотково поринути а атмосферу певної історичної епохи, яка вивчається на уроці. Сформулювати уявлення як відбувалися історичні події на території України, допоможуть 3D-мультфільми.
Цікаві історичні реконструкції були створені в рамках таких проектів:
"Історія України. Докудрама". Проект представлений 3D-анімаціями. У загальному доступі міститься 100 серій, присвячених історії українських земель від стародавніх племен до другої половини ХVІІ ст.
Проект "Країна. Історія українських земель" - цикл із 183 серій анімованих фільмів, які прсвячені важливим поліям та знаковим постаттям в історії України.
Використання інтернет-ресурсів підвищує інформаційну культуру учнів;
З'являється можливість використовувати більш велику інформацію на уроках;
Забезпечується оперативність поповнення навчального матеріалу новими відомостями;
Уроки стають більш цікавими, насиченими, якісними, результативними;
Забезпечується об'єктивність і незалежність результатів учня від думки вчителя;
Підвищується мотивація до навчання.
Екологічна освіта і виховання на уроках географії
Баран Г.Р.
Зміст. Вступ-----------------------------------------------------------------------------
3 ст.
Розділ І. Теоретичні засади
екологічної освіти і виховання на уроках географії.------------------------------------------------------------------------
5 ст.
Розділ ІІ. Практичний досвід
роботи у екологічній освіті і вихованні на уроках
географії.--------------------------------------------------------------- 14
ст.
Висновок--------------------------------------------------------------------------
35 ст.
Список використаної
літератури------------------------------------------- 36 ст.
Вступ. Поняття
«екологія» останнім часом стало дуже модним. Причиною цього стало втручання
людини в життя рослин, тварин і природи в цілому. Широке коло питань, що
пов’язані із взаємодією сучасного суспільства з природним середовищем,
об’єднаються під загальною назвою екологічні проблеми. Вперше слово « екологія» увів Е. Геккель
понад 100 років тому для вивчення
конкретного наукового напряму, який вивчає і досліджує взаємовідносини рослин і
тварин з середовищем , в якому вони існують. Слово « екологія» в сучасний період можна зустріти в багатьох
документах , актах , статтях учених ,
юристів , журналістів , представників багатьох професій. Не обійшло воно і школу і конкретно вчителів
географії. . У
найширшому аспекті цього слова , екологічний погляд на світ передбачає при
визначенні цінностей і пріоритетів людської діяльності врахування наслідків впливу , які ця
діяльність накладає на природне середовище і людину . Існують дві точки зору, які слід відрізняти
, вживаючи термін « екологія» . Перша з них характерна для сучасної науки , в
якій під екологією традиційно розуміють розділ біології, що вивчає
взаємовідносини живих організмів з
оточуючим їх середовищем ( у
розумінні еколог, що йде від Геккеля).
Другий варіант терміна «
екологія» найчастіше вживається в працях філософів і географів , багатьох
представників інших професій, що цікавляться відповідною проблематикою. Сприйняття
природи допомагає розвивати такі якості , як життєдіяльність, емоційність ,
чутливе, уважне ставлення до всього живого. Природа сприяє розумовому розвиткові
дітей, їхній логічній думці та мові. Обєктивним
показником екологічної культури людства є рівень нашого спілкування з
природою.
Основним показником екологічної культури вважають: знання
загальних закономірностей розвитку природи і суспільства розуміння взяємозвязку
їхнього існування і того , що природа становить першооснову становлення і
еволюції людства ; визначення соціальної обумовленості взаємовідносин людини і
природи; подолання споживацького
ставлення до природи як джерела матеріальної вигоди; вміння передбачити наслідки впливу діяльності
людини на біосферу Землі;
підпорядкування своєї діяльності вимогам раціонального
природокористування, піклування про навколишнє середовище; вміння зберігати
сприятливі природні умови і конкретну працю. Природоохоронн освіта тісно
повязується з екологічним вихованням . Під екологічним вихованням розуміють
такий розвиток волі, почуття і рис характеру, які б проявлялися в правильній (
етичній) поведінці по відношенню до навколишнього сереловища. Воно повинно бути
добровільним і безперервним протягом усього життя людини. Метою екологічного
виховання є формування екологічної свідомості, що охоплює поняття екологічної
моралі – збалансованості між сприйняттям навколишнього середовища. Екологічне виховання не може орієнтуватися лише на розум. Необхідно
впливати також на емоції і почуття людей . У школі цьому сприяє вивчення рідної
мови, літератури, історії, хімії, біології, географії, художнє та музичне
виховання. Сучасні екологічні проблеми можна розв’язати спільними зусиллями.
Потік екологічної інформації повинен не лякати, а спонукати до дій . Сьогодні
головне завдання вчителя , і зокрема вчителя географії, - підвести учнів до
правильної оцінки теперішнього екологічного становища, до розуміння
необхідності бережливого і економного ставлення до ресурсів природи. Саме тому всю навчально – виховну
роботу необхідно спрямовувати на розвиток розумових здібностей учнів, виховання
в них екологічної культури. На уроках потрібно спонукати учнів замислитись над
нераціональним, безвідповідальним використанням природних ресурсів.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ І
ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ
ГЕОГРАФІЇ.
Географія – надзвичайно
багатогранна наука, що охоплює всі аспекти екологічної освіти і виховання ,
тому вона має синтетичний науковий напрям або сукупність існуючих напрямів, що вивчають
проблему взаємовідносин людського суспільства із середовищем , в якому воно
існує. Ми будемо відстоювати розуміння екології в географії як науковий напрям,
який вище і глибше стоїть порівняно з науковими напрямами інших наук. У
методиці навчання географії екологія також займає провідне місце. Екологічна
освіта і виховання в географії вимагають: по- перше по- друге,я переконань ,
наукового
екологічного світогляду;
по – третє, здійснення практичної екологічної
діяльності;
В цілому потрібна велика робота,
щоб навчити учнів бути екологічно грамотними. Спостереження показують, що наші
діти не мають глибоких екологічних знань . Знання, які учні отримують на уроках
географії , досить часто поверхневі,
неглибоку й розрізнені. Головне відсутня будь-яка система в знаннях.
Практично навичок екологічної діяльності учні не отримують, погано знають
екологічну ситуацію своєї місцевості. Природоохоронна робота в основному
словесними методами. На організацію спеціальних факультативів виділяється мало
коштів. Учителі майже не мають методичних рекомендацій з природоохоронної
освіти і виховання і ґрунтовних стабільних методичних посібників. Недостатньо
це питання висвітлено в підручниках. Методичні журнали для вчителів висвітлюють
цю тему по мірі надходження статей з цієї теми.
У шкільній географії
використовуються знання із соціальної екології . Це наукова дисципліна , яка
вивчає взаємодію і взаємозв’язки в системі
«суспільство – природа ». Основні напрями соціальної екології полягають
у наступному: а) вивчення
структурних і функціональних зв’язків у системі « суспільство – природа»;
б) розвиток системи « суспільство
– природа» ; зміни в часі різних зв’язків ; можливості активного впливу як на
компоненти суспільства, так і на компоненти природи; роль етнічних,
соціокультурних, правових, економічних, технологічних факторів; управлінська
діяльність суспільства в частині , що має особливе значення для збереження
навколишнього середовища, наприклад, у питаннях споживацької економії,
безперервного росту, необґрунтованих потреб, ініційованих рекламою та існуючими
технологіями, обмеження, які виникають внаслідок суспільних і природних
закономірностей;
в ) стратегія і тактика
гармонізації ( усунення непотрібних протиріч)
системи «суспільство –
природа», форсування концепцій суспільства і природи майбутнього.
Отже, навчання учнів на уроках
географії вимагає екологізації під час вивчення всіх курсів фізичної і
економічної географії. Це пов’язано з великим впливом людського суспільства на
навколишнє середовище, з погіршенням екологічного стану планети, що примушує
суспільство готувати екологічно грамотних людей, які б конкретно уявляли
взаємозв’язки в системі « природа – людина – виробництво» і передбачати
наслідки впливу виробництва на природу і людину.
Екологізація шкільних курсів географії дає
можливість учителю показати причинно-наслідкові зв’язки в системі відомої
формули « природа – людина – виробництво» , залучити учнів до світу соціальної
екологіє і геоекології; організувати навчання географії більш цікаво ,
використовувати творчі методи навчання , особливо проблемний виклад знань ,
показати можливості використання
екологічних знань на практиці; широко використовувати краєзнавчий матеріал.
Перші відомості про взаємодію
природи й людини учні отримують ще під час вивчення курсу природознавства, і це
продовжується в курсах географії 6 – 10 класів , де учні знайомляться з накопиченням і систематизацією екологічних
знань , розв’язуються економічні та екологічні проблеми різних рівнів, а
отримані знання застосовують у реальному житті. На жаль, у середніх навчальних
закладах відсутній такий курс, під час
вивчення якого можна було б показати значення екологічних знань у географії як
шкільному предметі і географічній науці . Тому що тут екологія розглядається як
синтетичний науковий напрям або сукупність існуючих напрямів, що вивчають проблему
взаємовідносин людського суспільства з природним середовищем, що його оточує.
Це соціальна і глобальна екологія, що, на відміну від традиційної екології Геккеля, розглядає взаємовідносини тварин і
рослин, тобто екологія рослинного і тваринного світу. В географії вивчається
екологія людини , що відрізняється від екології рослин і тварин.
Не претендуючи на висвітлення
екологічних проблем різних рівнів в повному обсязі , покажемо систему
екологічних знань , які вчитель формує у
своїй діяльності , викладаючи географію в школі , ліцеї, гімназії та інших
середніх навчальних закладах.
Проблеми й питання екологічної
освіти в шкільних курсах географії:
1.Природознавство . 5, 6 клас.
Вступ. Значення позитивного ставлення до природи . Розкриття причин і
наслідків позитивного і негативного впливу на оточуюче середовище господарської
діяльності людини.
Сонячна система. Спостереження з космосу, які зображають і вивчають
забруднення на окремих материках.
Повітря. Характеристика атмосфери Землі. Зміни складу і властивості
повітря над містами, в яких розвинена промисловість. Вплив на здоровя людей забрудненого повітря і вияснення причин
цього забруднення. Заходи з охорони повітря.
Вода. Використання води людиною. Джерела забруднення води і заходи з її
збереження на прикладах місцевості, де живуть учні.
Гірські породи. Характеристика небажаних наслідків видобутку і
використання гірських порід, можливості попередження цих наслідків.
Грунти. Рослини і тварини. Уявлення про меліорацію. Деградація
земельних (грунтових ) ресурсів.
Удобрення грунтів. Використання і охорона рослин і тварин своєї місцевості.
Дотримання правил особистої поведінки на екскурсіях і туристичних походах.
2.Загальна географія – 6 клас.
Вступ. Бесіда з учнями щодо
позитивного і негативного ставлення до природи в місцевості де вони проживають.
Наведення прикладів позитивного і негативного впливу на природу: можливості
попередження негативних наслідків.
Організація роботи з очищення в саду, окремих ділянок лісу і
перетворення її людиною ( насадження лісів, садів, лісосмуг, та ін.)
План і карта. Можливість
відображення на карті області районів із забрудненою територією, якщо така є в
районі , де живуть учні.
Літосфера. Зміна земної поверхні людиною. Прискорення ерозіє та
запобігання їй. Бережливе використання земельних ресурсів і корисних копалин на
прикладі своєї місцевості. Охорона надр.
Гідросфера. Зміна властивостей води в результаті дій людини. Заходи з охорони вод. Раціональне
використання внутрішніх вод. Нераціональне використання водних ресурсів.
Атмосфера. Характеристика взаємодії людини з повітря. Перенесення
забрудненого повітря вітром. Вплив господарської діяльності людини на клімат.
Заходи з охорони атмосфери.
Біосфера. Взаємодія людини і біосфери. Заходи з охорони біосфери.
Охорона біосфери свого краю. Вивчення рослин і тварин , які занесені до
Червоної книги України.
Географічна оболонка. Екологічні проблеми географічної оболонки Землі.
Зміна природних комплексів людиною. Взаємодія компонентів природи в природному
комплексі. Вплив природи на людину і людини на природу. Ілюстрація на
конкретних прикладах екологічних проблем
своєї місцевості та земної кулі.
Населення
Землі . Земля – планета людей. Загальна характеристика завдань , що стоять
перед людством у збереженні нашої планети та її природи. Ознайомлення учнів з
антропогенним впливом на забруднення поверхні і вод суходолу. Міжнародний
характер проблем « суспільство і
навколишнє середовище».
3.Географія материків і
океанів. 7 клас.
Вступ. Учитель характеризує, що
таке «природа», «природа і людина». Значення екологічної освіти для людини,
втому числи для учнів. Охорона природи на всіх материках. Повідомляє про екологічні проблеми материків
і океанів, пояснює причини їх зародження і заходи відносно ліквідації негативних наслідків.
Океани.
Особливості екології океанів. Діяльність
людини в океані та пов’язані з нею екологічні проблеми рибних промислів,
морського транспорту, морського видобутку природних ресурсів тощо. Давні сліди
екологічних проблем в океанах. Проблеми забруднення вод океанів, зокрема в
районах видобутку нафти. Охорона вод океанів.
Африка. Екологічні проблеми
материка. Взаємодія природи і людини в умовах екваторіально – тропічних
екосистем. Приклади раціонального і нераціонального природокористування в
Африці. Проблеми вирубки африканських
лісів, браконьєрства, збільшення площі пустелі Сахара. Розроблення
заходів з охорони й раціонального використання окремих природних територіальних
комплексів, створення природних заповідних територій. Австралія.
Екологічні проблеми материка. Взаємодія природи і людини в умовах тропічного
клімату. Приклади раціонального і нераціонального природокористування в
Австралії. Розроблення заходів з охорони і раціонального використання окремих
ПТК.
Південна Америка. Екологічні
проблеми Південної Америки. Приклади раціонального і нераціонального
природокористування. Взаємодія природного середовища людського суспільства в
умовах екваторіально – тропічних екосистем. Проблеми вирубки амазонських лісів,
забруднення рік Південної Америки.
Антарктида.
Екологічні проблеми Антарктиди. Міжнародне співробітництво в справі охорони
природи Антарктиди.
Північна Америка.
Екологічні проблеми Північної Америки. Екологічні проблеми тундри, тайги,
мішаних лісів, їх специфіка. Причини
виникнення екологічних проблем та шляхи їх розв’язання.
Євразія.
Екологічні проблеми материка. Причини виникнення екологічних проблем у
густозаселених і промислово розвинених районах Євразії. Шляхи вирішення
екологічних проблем.
Причини
виникнення і шляхи розв’язання екологічних проблем у країнах різного рівня
соціально – економічного розвитку. Узагальнення екологічних знань під час
вивчення географії упродовж року. Проблеми охорони природних комплексів своєї
місцевості.
Земля – наш спільний дім. Загальна характеристика екологічних проблем материків і океанів. Комплексна проблема
забруднення навколишнього середовища. Види забруднення , їх основні джерела
надходження. Міжнародне співробітництво з охорони природи.
4.Фізична
географія України. 8 клас.
Вступ. Загальна характеристика
екологічних питань під час вивчення фізичної географії України. Загальні завдання
у вирішенні екологічних проблем в Україні. Загальна характеристика природних
умов і природних ресурсів. Збереження поверхні і охорона рельєфу. Позитивні і
негативні приклади. Охорона природних ресурсів ( лісів, внутрішніх вод,
корисних копалин), боротьба з ярами і ерозією грунтів. На контурній карті
області позначте райони, які забруднюються внаслідок роботи промислових
підприємств тощо.
Грунти і земельні ресурси.
Специфіка господарського використання грунтів. Проблема засолення,
окиснення, виснаження грунтів України. Охорона земельних ресурсів.
Клімат. Характеристика кліматичних умов, вплив людини на клімат України.
Рослинний покрив. Охорона і збереження рослинності свого краю. Вплив
господарської діяльності людини на рослинність, її охорона і відтворення.
Позитивні і негативні приклади впливу людини на рослинність . Червона книга.
Тваринний світ. Охорона і збереження тваринного світу. Вимоги щодо охорони
тварин України своєї місцевості.
Фізико – географічне районування. Вплив господарської діяльності людини
на ландшафт. Вплив людини на зональні екосистеми і специфіка їх екологічних
проблем. Шляхи організації раціонального природокористування в зональних екосистемах. Визначення наслідків
господарської діяльності людини і розроблення заходів щодо боротьби із
забрудненням атмосфери, водних ресурсів і грунтів. Шляхи організації
раціонального природокористування ландшафтів у зональних екосистемах. Специфіко
господарського використання різних фізико – географічних районів України. Їх
екологічні проблеми і шляхи розв’язання . Антропогенні
екосистеми. Екологічні проблеми України як результат нераціонального
природокористування, зневага еколого - географічних прогнозів. Законодавство
про екологічну ситуацію в Україні (1996
рік). Екологічний стан оточуючого середовища
в місцевості, де проживають учні. Основні шляхи використання і охорони
природних умов і природних ресурсів України.
5.Економічна і
соціальна географія України. 9 клас.
Вступ. Загальна екологічна
ситуація в Україні у зв’язку з розширенням промислового виробництва.
Населення України. Екологічний
стан оточуючого середовища і населення. Екологічні причини міграції населення.
Екологія і здоровя людини. Екологічні
проблеми міст і агломерацій, місць проживання учнів. Роль еколого-географічної
освіти у сучасному світі. Екологічна профорієнтація. Еколого – соціальні
проблеми свого населеного пункту.
Господарство. Загальна характеристика господарства України. Екологічні
проблеми галузей господарства на всіх етапах виробництва ( причини, шляхи розв’язання
). Екологічний фактор розвитку і розміщення галузей господарства. Екологічно
чисті технології. Еколого-економічний підхід до розв’язання протиріч у системі « природа – людина – виробництво».
Соціальний аспект екології галузей господарства. Економічний потенціал
України. Еколого – економічна оцінка
місцевого підприємства. Еколого – економічні проблеми регіонів різних рангів.
Еколого-економічні проблеми Чорного і Азовського морів, екологія морського
господарства, портово-промислові комплекси і екологія морів. Екологія
видобування і використання місцевих природних ресурсів. Екологія місцевих
галузей господарства зон рекреації. Соціально-екологічні проблеми свого
населеного пункту і шляхи їх розв’язання .
Аварія на Чорнобільській АЕС, її катастрофічні наслідки . Екологічні
проблеми, що виникли , як наслідок цієї техногенної катастрофи.
6.Соціально-економічна
географія світу. 10 клас.
Вступ. Географічне середовищ і
природокористування. Екологічні проблеми урбанізованих районів . Глобальні
екологічні проблеми людства. Екологічний стан оточуючого середовища. Специфіка
взаємовідносин у системі « природа – юдина – виробництво» в країнах і регіонах
різного рівня соціально-економічного розвитку.
Наведений вище план з методики
використання екологічних проблем у географії – не догма, а допомога вчителю
географії у виконанні поставлених завдань у галузі екологічної освіти і
виховання. Окрім безпосередньої роботи вчителя географії в розв’язанні
екологічних проблем на уроках географії велике значення в одержанні екологічних
знань мають програмні екскурсії в 5 – 10 класах. Під час екскурсій учитель може
навчити учнів вести екологічні спостереження в природі, на фермі, в цеху
підприємства. Це дає можливість глибше пізнати свій край; відпрацювати правила
особистої природоохоронної поведінки; застосувати теоретичні знання на
практиці. Поглиблення екологічних знань в учнів продовжується в ході
позаурочної роботи. До системи цієї роботи, спрямованої на розвиток екологічних
знань, входять шкільні геоекологічні олімпіади, предметні тижні і декади.
Таким чином система уроків, практичних робіт, а також робота гуртків і
факультативів дозволяє поглибити вивчення більш вузьких екологічних питань,
вийти на практичне застосування
екологічних знань з географії. Зміст цих заходів учитель може зробити
цікавими і доступними для учнів. Методи і прийоми тут різноманітні, бажано, щоб
учитель зумів аналітично пояснити проблеми екології своєї місцевості. Тут
важливе місце займають класні години, присвячені екологічним проблемам, які
сприяють реалізації ідеї екологізації в географічній освіті. Таким чином,
зв'язок урочної і позаурочної роботи забезпечує більш глибоке освоєння
екологічних знань учнями при вивчені географії.
Звичайно , в
розв’язанні цих проблем значну допомогу вчителю надають кабінет географії і
учнівський актив, учні якого збирають необхідний матеріал з питань екології
(карти, таблиці, плакати,бібліотека, екранні засоби та ін.). З приводу
стратегії екологічної освіти та виховання існує багато думок, пропозицій, ідей.
Одні пропонують розробити окремий предмет « Екологія», який слід вводити в
зміст освіти не еквівалентно біологічному, географічному, науковому напрямах,
хоча вони знаходяться в тісному взаємозв’язку . Інші – підтверджують, що більш
перспективною вважається екологізація всіх навчальних предметів, оскільки
екологічні проблеми носять глобальний міждисциплінарний характер.
Сьогодні
виділяються відмінності в тенденціях екологічної освіти в сильно розвинених
індустріальних і менш економічно розвинених країнах. Є прилади: молоді люди в
Англії, Голландії, Німеччині та інших країнах не уявляють життя поза містами. В
результаті природа як така , що займає мало місця в їх житті, не стала їх
цікавити. Внутрішньо, почуттєво вони її не відчувають, і це негативно впливає
на їх розвиток, а вони ж люди, майбутнє суспільство. Для таких людей спеціально
почали створювати специфічні навчальні програми, за допомогою яких вчать їх, що
таке природа взагалі й екологізація зокрема. У таких програмах роблять акцент
на почуття і відчуття, на сприймання природи якою вона є, а не специфічні
біологічні і географічні знання, хоча без екологічних знань, конкретно
практичної роботи людина не може обійтися. Нам потрібні програми, які б сприяли
формуванню знань з екології під час вивчення будь- якого курсу
географії. Україні
сьогодні потрібна концепція безперервної екологічної освіти взагалі і
географічної зокрема. Сьогодні екологія більш детально на теоретичному рівні
розглядається у вищих навчальних закладах. Хоча є багато учителів-інтузіастів,
які розглядають питання екології на місцевому матеріалі. Результати екологічної
освіти і виховання обговорюється на різних семінарах і конференціях.
Для вчителя географії важливо
чітко розуміти такі поняття, як «екологічна культура», «екологічна освіта»,
екологічне виховання», «екологічний підхід». Коротко зупинімось на трактуванні
цих понять.
Поняття «екологічна культура» стосується викладання всіх шкільних
предметів. Під ним розуміють культуру всіх видів людської діяльності, так чи
інакше пов’язаних з пізнанням, освоєння і перетворення природи; складається зі
знання екологічних норм, їх розуміння, усвідомлення необхідності їх виконання,
формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки
природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх виконанні. Рівень
екологічної культури, що проявляється в обізнаності з питань екологічних норм,
сприяє дотриманню норм природоохоронного законодавства, зміцненню законності в
справі охорони навколишнього середовища.
Поняття «екологічна освіта» вживається дуже часто вчителями географії і
означає оволодіння знаннями з основ екології (екологічною грамотою); сприяє
розумному спілкуванню людини з природою, конструктивній участі в охороні
природи та раціональному природокористуванню. У викладанні географії втілення екологічних ідей у навчанні залежить
від уміння вчителя пояснити це поняття і його значення учням так, щоб вони
сприйняли його не тільки розумом, а й почуттями. Це залежить від майстерності
вчителя, підбору технологій викладу, сумарністю методів і прийомів у розкритті
ролі екологічного потенціалу про взаємозв’язки природи і суспільства. Але про
екологічне виховання в нас обмаль статей, не говорячи вже про посібники. Саме
поняття «екологічне виховання» відсутнє в словниках. Бо окремо учень не виховується,
а освічується і разом виховується , тому екологічна освіта під час вивчення
географії означає водночас екологічне виховання. Адже екологічна освіта –
безперервний процес навчання, виховання і розвитку, спрямований на формування
екологічної свідомості, екологічної культури й екологічної відповідальності. З
цього і випливає поняття «екологічне виховання». До цього слід доповнити, що
розглядаючи ці поняття, необхідно роз’яснити поняття «екологічна свідомість».
Вчителю при поясненні окремих термінів і понять у галузі екології компонентів
природи бажано зупинитись на такому понятті, як «екологічна відповідальність»,
що означає ставлення особистості до природи, що характеризується виконанням
свого боргу щодо захисту оточуючого середовища. Тут слід познайомити учнів з
такими правилами: поведінка людини складається не тільки з усвідомлених актів,
але з також багатьох майже автоматичних дій, що стали звичкою, її другою
натурою. Людина може нанести шкоду оточуючому середовищу не спеціально, а
випадково і при цьому не надає цьому фауту належного значення. Наприклад,
зламана гілка або затоптаний кущ лісової рослини не викликають у нас болю. Сам
вчинок не затримується у нас в голові, у нашій свідомості. Ми не усвідомлюємо
цього, не надаємо цьому ніякої моральної оцінки. Якщо ж ми будемо робити
навпаки, то зворотний шлях приведе до того, що ми бережливо будемо ставитися до
природи в цілому. Це наше ставлення до природи увійде в нашу людську норму, і
виробиться звичка екологічно освіченої людини. Друга особливість нашої
поведінки в природі полягає в озброєності екологічними знаннями. Часто людина
наносить шкоду природі, тільки через те, що не знає, що таке природа, її
закони. І третя особливість екологічної освіти це виховання в учнів поваги до
прав і законів, що стосуються охорони природи. Головне в бесідах з учнями
вчитель географії може привести масу прикладів негативного і позитивного
ставлення до природи людського суспільства, але без кінця треба наголошувати на
вихованні в собі екологічної свідомості, під поняттям якої розуміють
нерозривний зв'язок людини і природи, залежності благополуччя людей від
цілісності й екологічної рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у
необхідності бережливого ставлення до природи, розуміння важливості
раціонального використання та збагачення природних ресурсів. Екологічну
свідомість розуміють як одну зі складових частин матеріалістичного (наукового)
світогляду.
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД РОБОТИ У ЕКОЛОГІЧНІЙ
ОСВІТІ І ВИХОВАННІ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ.
На практиці сучасна школа
потребує нових підходів до формування теоретичних знань в учнів. Нині в школі
пріоритети надаються розвивальній функції навчання, самостійності та
нестандартності думки, особливо у процесі формування природничих понять, у тому
числі екологічних. Враховуючи те, що формування екологічних і природничих
понять неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування визначень і
відтворення окремих фактів, для цього
створюються певні дидактичні умови . Серед цих умов ми вирізняємо
конструювання системи пізнавальних завдань . Під пізнавальними завданнями у
педагогіці розуміють завдання, результат розв’язання якого збагачує школярів
новими знаннями про об’єкт та спосіб діяльності. Для таких завдань характерними
є те, що учень маючи всі необхідні дані, не може, однак, отримати результат
безпосередньо без них. Для цього необхідно перетворити ті дані, та самостійно
виконати з ними ряд практичних і розумових операцій у потрібній послідовності.
Отже, пізнавальне завдання – це таке завдання, яке потребує для свого
розв’язання різних методів пошукової діяльності, завдяки яким досягається
результат, що розкриває провідні стержневі лінії теми і забезпечує оптимальне
просування вперед у межах її змісту. Пізнавальні завдання можуть бути у
вигляді: запитання, вправи, задачі. Всі ці види завдань застосовуються у
процесі формування екологічних понять, які передбачені державним освітнім
стандартом. Крім того, пізнавальні завдання можуть бути у формі головоломок,
кросвордів, ребусів, загадок, ігрових вправ. Розвязання таких завдань потребує
певної незалежності мислення учня, творчих самостійних пошуків, оригінальності,
винахідливості, моделювання різних видів зв’язків, схематичної побудови системи
істотних ознак поняття та системи понять тощо. У процесі формування природничих
і екологічних понять переважають пізнавальні завдання на: порівняння з
наступним встановленням та поясненням відношення подібності й відмінності між
об’єктами і явищами природи; класифікація; використання аналогії, як засобу
перенесення способу дій; визначення головного.
Для учнів 5 – 6 класів екологічну освіту і виховання можна побудувати на
таких засадах: Екологічні бесіди (можлива тематика)
1.Природа – наш
дім.
2.Природа і мистецтво.
3.Про
культуру поводження в природі.
4.Як ми допомагаємо природі.
5.Ми – друзі
природи.
6.Дивне поруч.
7.Жаліти
треба вміти.
8.Рослини під нашим захистом.
9.Звірі
і птахи узимку.
10.Де живуть наші менші брати. 11.Про
тих, кого ми любим.
12.Фарби природи.
13.Наш
друг – ліс.
14.Зелена аптека.
15.Птахи
– наші друзі.
16.Чудеса у твоєму будинку(про живі куточки, кімнатні квіти).
17.Рідні простори.
18.Руку дружби – природі. 19.Маленькі
люди – великі справи.
20.Розцвітай, земле, садами. Гра
подорож « По заповідних куточках України».
Конкурс загадок про природу. Вікторина « Рослини Львівської області, що
охороняються». Круглий стіл « Наш помічник -
книга» (знайомство з книгами про природу). Естафета улюблених занять
(догляд за тваринами, рослинами, виготовлення виробів із природного матеріалу,
збір марок і листівок, календ ариків про природу. Складання
і відгадування ребусів про природу.
Програвання екологічних ситуацій. Усний журнал «Пори року». Фестиваль
мальованих фільмів « Екологічний мультфільм».
Просвітительська робота:
1.Рішення екологічних задач.
2.Вірші і твори про природу.
3.Читання художньої літератури про природу.
4.Конкурс екологічного малюнка і плаката.
5.Творчі завдання з екології. 6.Участь
у виставках « Зимовий букет», «Природа і фантазія». Практичні
заходи: 1.Очищення
парку від сушнику.
2.Заготівля кормів для птахів. 3.Операція
«Мій двір – моя турбота».
4.Озеленення класу, школи, вулиці, двору. Участь в охороні пам’ятників
природи.
5.Агітаційна робота: випуск листівок, стінгазет, фотогазет і плакатів. Розважальні
заходи:
Свята весни, літа, осені, зими. Свято квітів. Свято урожаю. Свято
птахів. Лісовий карнавал. Вечір екологічної казки. Проведення ранку «Природа і
мистецтво». Конкурс читців, співаків, музикантів (за творами про природу).
Організація екологічного театру. Екологічна стежина.
У цьому розділі подані плани –
конспекти уроків під час яких учні здобувають екологічну освіту, дані уроки є
добрим засобом для екологічного виховання учнів.
5 клас. Людина як частина природи. Взаємозвязок природи і людини. 6 клас.
Охорона надр.
7 клас. Комплексна проблема забруднення навколишнього середовища
Євразії. Природокористування. Міжнародне співробітництво в розв’язанні
екологічних проблем.
8 клас. Національна екологічна мережа. Моніторинг навколишнього
середовища в Україні.
Також розділ містить тестові завдання з фізичної географії України.
Подані тести будуть добрим засобом, щоб перевірити конкретні знання учнів з
таких тем: - Геоекологічна ситуація і основні забруднювачі
довкілля.
- Геоекологічна ситуація і
населення. - Охорона природи в Україні.
Розвиток критичного мислення на уроках історії.
Баран Г.Р.
Вступ.
Одне з першочергових завдань історії – допомогти молоді
побачити образи сучасності у світі минулого, надати можливість зрозуміти
суперечливі питання сучасного суспільства, сприяти вихованню толерантності. Це
не тільки професійний, але й етичний і моральний обов’язок учителів історії.
На сучасному етапі існує необхідність залучити учнів до
процесу дослідження, який може бути більш цікавим і захоплюючим для них, ніж
звичайне накопичення емпіричних знань.
Суттєво вплинути на формування системи цінностей учнів
можуть по-перше, підхід до вивчення історії, як до процесу отримання певної
кількості знань, які треба запам’ятати, а по-друге – усвідомлення її як процесу
глобального дослідження минулого, що базується на опрацюванні різноманітних
фактів, які розглядаються з різних точок зору.
Учителі історії, які заохочують учнів застосовувати
навички, пов’язані з аналізом фактів, тим самим сприяють виробленню позицій,
які вже самі по собі є «цінністю»: діти шукають собі найбільш переконливий
перебіг подій чи пояснення поведінки людини не тільки в історії, але й в усіх
сферах життя. З часом застосування певних навичок критичного мислення може
стати» другою натурою», що передбачає специфічний стиль мислення або цілісну
систему.
Учителі історії як ніхто інший бачать, який внесок робить
їхній предмет у справу освіти молоді, виробленню яких знань навичок він сприяє,
які цінності він виховує. Тому їм насамперед необхідно критично мислити, творчо
підходити до розв’язання задач. Сучасній молоді як ніколи необхідно опанувати
вміння вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин. Порівнювати
альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Здатність мислити
критично є навичкою. Яку треба формувати, розвивати у навчальному середовищі.
Навчання перетворюється на спілкування між людьми підчас
отримання нової інформації. Саме тоді вчитель навчає учня чогось нового.
Одночасно викладач повинен стати посередником між учнем і навчальним
матеріалом, а не єдиним джерелом знань.
Розділ І. Теоретичні засади
методу критичного мислення.
Сутність поняття «критичне
мислення».
Для людей, що мислять критично,
розуміння інформації є скоріше початковим, ніж кінцевим моментом навчання. Щоб
мати роботу у майбутньому, молодь має опанувати абсолютно нові знання і
навички. За приклад можна взяти інформаційний вибух, що триває й досі, але
потужність якого зростатиме й надалі. За допомогою електронних засобів
комунікацій, що поширюються майже у всіх сферах, школи та домівки стають
інформаційними центрами з доступом до джерел інформації з усього світу.
Вміння просіювати інформацію та
вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно учням для успіху у світі, який
швидко змінюється. Їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини
інформації поєднуються або можуть поєднуватися між собою. Їм знадобиться вміння
надавати відповідного контексту новим ідеям та знанням, оцінювати нові
знахідки, відкривати нову інформацію. Учням потрібно буде усвідомлювати –
критично, творчо та плідно – ту частину інформаційного світу, з якою вони
стикаються, адже майбутні відкриття для тих, хто критично перевіряє інформацію
та вибудовує свої власні реалії. Щоб добре вправлятися з інформацією, учням
треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволить їм
ефективно переробляти інформацію і значущі ідеї, які потім можна використати на
практиці. Діти мають стати тими. Хто критично мислить та вчиться.
Критичне мислення включає
сприйняття ідей та аналіз висновків із них, піддавання їх коректному
скептицизму, зіставлення з протилежними думками, розробку системи доказів,
підтримку відповідної точки зору та визначення позиції, що спирається на ці
докази. Критичне мислення є складним процесом творчої інтеграції ідей і джерел,
переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним
процесом пізнання, що відбувається одночасно на багатьох рівнях. Найчастіше
критичне мислення спрямоване на певну мету, але й може бути і творчим процесом
де цілі не такі вже й ясні. Часто вважають, що через складність, критичне
мислення можуть досягнути лише учні старшого віку. Проте це не так. Молодші
школярі також можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному
рівні. Вони охоче беруть участь у розв’язанні непростих завдань і демонструють
високий рівень здатності приймати рішення. Отже, критичне мислення можливе у
будь-якому віці, проте без фундаментальних передумов навчання часто зводиться
до подачі невпорядкованої маси «стратегій», та «інструкцій».
Розглянемо, як трактують значення
поняття «критичне мислення» закордонні і
українські науковці.
Дж. Стілл, К. Мередіт. Критичне
мислення – це процес подібниий до письма, читання, слухання. Це активний,
скоординований і складний процес, який передбачає міркування з якихось
сутнісних питань. Він починається із залучення інформації і закінчується
прийняттям рішення.
В. Євдокімов, Т. Олійник, С.
Горькова, М. Микитюк. Критичне мислення містить у собі оцінку власне процесу
мислення – ходу думок, які сприяли формуванню нашого рішення. Критичне мислення
інколи називають направленим мисленням, оскільки воно націлене на одержання
бажаного результату.
Д. Клустер. У критичному мислені
інформація є початковим, а не кінцевим пунктом мислення.
Р. Пауль. Критичне мислення є
засобом корекції та ліквідації помилок у
процесі власного мислення особистості, яка перебуває у безперервному пошуку.
П. Фрейде. Критичне мислення – це
проблемно- визначальна освіта, застосовуючи яку, учні займаються розв’язанням
взятих з життя реальних проблем.
В. Шарко. Критичне мислення – це
складний процес, що починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується
прийняттям рішення.
Наведені визначення відрізняються
за звучанням і формою, але зміст мають схожий – усі вони визначають критичне
мислення як процес, який передбачає постановку питання і пошук відповіді,
визначення проблеми і знаходження шляхів її розв’язання.
Ознаки та параметри критичного
мислення.
Першою ознакою критичного
мислення є самостійність.
Кожна людина формулює свої ідеї,
оцінки, переконання незалежно від когось іншого, ніхто не може мислити критично
замість нас. Відповідно. Мислення може бути критичним лише тоді, коли воно має
індивідуальний характер. Здобувши свободу учні повинні розуміти, що найвищим її
проявом є відповідальність як у вузькому її розумінні (за слово, вчинок,
освіту), так і в більш широкому (за людину, країну, планету).
Наступна ознака критичного
мислення – пізнання. Завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання набуває індивідуальності і
стає осмисленим, безперервним і продуктивним.
Третя ознака – критичне мислення
починається з постановки питань, усвідомлення проблем, які потрібно розв’язати.
Складність навчання критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти людині
побачити нескінченну багатогранність оточуючих нас проблем.
Четверта - критичне мислення
базується на переконливій аргументації. Критично мислячий учень розуміє, що
можливі різні рішення однієї й тієї самої проблеми, знаходить їх, вибирає
найкращу і доповнює обґрунтованими доказами, доводячи, що обране ним рішення
найбільш доцільне в даній ситуації.
Із вище сказаного можна зробити
висновок, що критичне мислення містить у собі не тільки розвиваюче,
пізнавальне, навчальне навантаження, а й виховне. Необхідно зазначити, що
навчальний процес на засадах критичного мислення має бути побудований так, щоб
учні:
1.
Висловлювали власні судження, виділяли
головне, робили висновки і порівняння, оперуючи доводами і конкретними фактами.
2.
Здійснювали певне дослідження, вивчаючи
окрему навчальну тему.
3.
Відокремлювали правдиву інформацію від
неправдивої. Факти від суджень, звертаючи особливу увагу на аргументованість
останніх.
4.
Самостійно ставили питання. Формували
проблему й альтернативні шляхи її творчого рішення.
Розділ ІІ. Методика формування
критичного мислення.
Структура і методика підготовки
уроків з розвитку критичного мислення.
У міжнародному проекті «Критичне
мислення» виділені такі основні стадії – виклик – осмислення – роздуми.
На першій стадії «виклик» учні
аналізують свої знання з теми. Демонструють первинні знання. Тут учитель може
застосовувати методичні прийоми: парно-групова робота, «Мозкова атака (штурм)»,
«Ключові терміни», розбивка на кластери (знаємо – бажаємо дізнатися –
дізналися), взаємоопитування, взаємонавчання.
На другій стадії «осмислення»
учні вступають безпосередньо в контакт з інформацією (читають, слухають,
проводять дослідження). При цьому використовують методичні прийоми: «Подвійний
щоденник», читання тексту з позначками.
На третій стадії «роздуми» учні
привласнюють інформацію, переказують своїми словами, висловлюють власні думки
щодо прочитаного, аргументують їх. Обмінюються власними ідеями з іншими. При
цьому використовують парну «Мозкову атаку» (підбиття підсумків в парах).
Доречними будуть дискусії.
Структура уроку, спрямована на
розвиток критичного мислення добре представлена системою АУР (актуалізація,
усвідомлення, рефлексія).
Актуалізація . На цьому етапі
визначається рівень особистих знань, тобто згадується все, що вже відоме.
Усвідомлення – друга частина методичної системи. Метою цієї стадії є підтримка,
збереження зацікавленості. Учні перевіряють своє розуміння в процесі зіткнення
з новою інформацією. Рефлексія – це третя стадія під час якої учні проводять
роздуми, як проходив процес набуття нових знань, про те, як нові знання
доповнюють уже відомі і яку цінність має набута інформація. Ця система навчання
буде ефективною якщо використовувати такі типи навчання:
1.Взаємне навчання.
2.Робота в групах.
3.Робота в парах (читаємо –
думаємо).
4.Робота в групах (читаємо –
думаємо – обмінюємося ідеями).
5.Робота в групах (складаємо
резюме), обговорюємо з партнерами.
Прийоми методу критичного
мислення на уроках історії.
Аналізуючи навчально-методичну
літературу, можна запропонувати перелік прийомів реалізації методу критичного
мислення. Найбільш поширені серед них: «Мозковий штурм» із використанням
конвертів, прямий колективний «Мозковий штурм», евристична загадка, прийом
синектики, прийом ліквідації безвихідних ситуацій, побудови асоціативного куща, стратегія
«Ялинка», прийом «Таблиця пропозицій», посилена лекція, читання з позначками,
прийом «Письмова дискусія»,дебати, прийом «Так чи ні», метод «Образна картинка»
та інші.
Далі розглянемо,як розвиває
критичне мислення у школярів робота з історичними джерелами, зокрема
історичними документами. Робота з історичними джерелами оптимально розвиває
мислення. Отже, необхідно залучати учнів до процесу дослідження, який є
набагато цікавішим і захоплюючим для них, ніж просте накопичення емпіричних
знань. Займатися збором артефактів під час розкопок учні не мають можливості,
тому провідним методом під час організації дослідницької діяльності учнів на
сучасному етапі розвитку методики викладання історії в школі стала робота учнів
з історичними джерелами, зокрема з історичними документами. Цей вид роботи
дозволяє розвивати такі навички критичного мислення, як вміння формувати неупереджене
ставлення, думки і судження, аналізувати факти, давати оцінку діям історичних
осіб, піддавати сумніву логічну непослідовність у викладі подій автором
документа, формувати особисту позицію бачення даного історичного факту чи дії
історичних осіб.
Цікавим і продуктивним методом
роботи з історичними джерелами, а зокрема листами є прийом «РОФТ». Прийом
«РОФТ» дозволяє учням встановити історичні зв’язки та визначити коло історичних
осіб, чия діяльність складала зміст певної історичної ситуації. Назва прийому –
це абревіатура назв колонок таблиці, яку заповнюють учні під час опрацювання
навчального тексту. Найбільш доцільно використовувати цей метод під час роботи
учнів з історичними листами. Він допомагає учням детально розглянути документ,
визначити його формат, стиль та інші аспекти, акцентувати увагу на змісті,
визначити його активність.
Перша колонка таблиці – це роль
(від кого йде певна інформація?), друга – отримувач (хто отримує?), третя –
формат (у якій формі?), четверта колонка
– це тема (про що це?).
Прямий колективний «Мозковий штурм», основне
завдання методу полягає у створені атмосфери вільного спілкування. Це сприяє
звільненню від критичних зауважень , абстрагуванню до звичайного перебігу думок
під час вирішення конкретних проблем. У ході такої роботи перевагу мають
ідеї-фантазії, жарти, вільні дискусійні стосунки між учасниками.
Прийом побудови асоціативного
куща допомагає вільно і відкрито розмірковувати за певною темою, доцільно
використовувати на етапі актуалізації. Стратегія «Ялинка» допомагає скласти
банк слів , які сприятимуть, більш ефективному вивченню даної інформації.
Схожим є прийом «Гронування», який спонукає учнів висловлюватися вільно і
відкрито з певної теми. Основа цих прийомів полягає в тому, що в центрі пишемо
слово, а навколо слова і фрази, які спадають на думку з даної теми. Коли всі
ідеї записані, встановлюються зв’язки між поняттями там де можливо.
Прийом «Таблиця пропозицій»
сприяє розвитку мислення. Текст розбивається на фрагменти так, щоб була
можливість передбачити його розвиток. Даний прийом допоможе учням навчитися
аналізувати ситуацію, аргументувати свої припущення, порівнювати їх з реальними
фактами і подіями.
Висловлювати і захистити свої
думки учні можуть за допомогою прийому «Письмова дискусія». Учитель вивішує аркуші,
на яких зазначені протилежні позиції щодо обговорюваної теми . Учні рухаються
по класу, залишають на аркушах свої письмові відповіді, аргументації,
зауваження, питання.
Прийом «Торнадо» полягає в тому,
що учитель оголошує тему, поділяє клас на три групи. Перша група має навести
аргументи на захист певного твердження, інша група намагатиметься спростувати
твердження. Завдання третьої групи полягає у формуванні запитань з метою
уточнення позиції кожної групи.
Стратегія «Список позитивних
якостей» передбачає, що учень сам опрацьовує матеріал, потім його пояснює
однокласникам. Педагогічна практика засвідчує,що найкраще засвоюється
інформація, яку один школяр передає іншому.
Прийом «Якщо б…» полягає в тому,
що учням пропонується скласти розповідь, що
відбувалося б за певних змін. Наприклад: якою була б доля України, якби
вона залишалася соборною протягом століть, а не розділена між імперіями?
Кубування є стратегією навчання,
яка полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання
кубика із написами на кожному боці
вказівками щодо напрямку мислення та письма. На кожному боці кубика
написано одну із таких вказівок: опишіть це; порівняйте це; встановіть
асоціації; проаналізуйте це; знайдіть застосування цьому; Запропонуйте
аргументи «за» чи «проти» цього.
Прийом «Трикрокове інтерв’ю» під
час якого клас ділиться на три групи. Перша група ставить запитання, друга –
відповідає, третя коментує відповіді, потім групи міняються ролями.
Сенкан – це прийом для
підсумовування інформації, сприйняття складної ідеї, ретельного обмірковування
на основі глибокого розуміння речей та правила його складання. Сенкан можна
складати, використовуючи таку форму: тема (іменник) ; опис
(прикметник) ; дія (дієслово) ; ставлення ( фраза); перефразування сутності.
Приклади сенкану: Війна
Кровопролитна, виснажлива
Руйнує,
вбиває, гуркоче
Душа
здригається від страху
Смерть
Культура
Мінлива, багатолика Промінь
світла в темряві
Творить, прикрашає, чує Творчість
Робота круглого столу, для її
проведення потрібно взяти чистий аркуш і кольорові олівці – їх по колу
передають учасникам заняття. Учні по черзі записують свої ідеї. Записи різними
кольорами свідчать про те, що участь у роботі брали всі учасники групи і
допомагають зосередитися. Після запису ідей кожний учень повинен захистити
подану пропозицію.
Критичне мислення не відкидає, а
й вважає одним із продуктивних та ефективних прийомів лекції. Лекція вимагає
підготовчого етапу. На початку заняття надається завдання ( проблемне питання),
фокусується увага на першій частині лекції. При цьому переслідуються дві мети:
1.Актуалізуються отримані раніше
знання з теми.
2.Стимулюється постановка питань,
пошук відповідей, а отже підвищується увага.
Учитель читає лекцію не більше 20
хв. Обмеження в часі є досить суттєвим, оскільки увага учнів значно послаблюється
після перших 15 – 20 хв.
Унікальним прийомом, який
забезпечує розв’язання проблем є «Мозковий штурм» з використанням конвертів.
Кожному учневі видається конверт з окремим проблемним запитанням. За певний час
необхідно надати письмову відповідь на проблемне запитання, аргументувавши свою
відповідь. Після цього конверт передається
наступному учневі, який описує власний варіант бачення проблеми. Так, у
конверті опиняються картки учнів усього класу. Після опрацювання проблемних
питань конверт передають першому учневі . Він знайомиться зі змістом відповіді
та узагальнює думки всього класу з цього
питання.
Наступний тип – це евристична
загадка. Процес пошуку шляхів розв’язання проблеми реалізується таким чином: в
описі проблеми обирається ряд ключових слів, істотних для пошукового запиту і
представлених у вигляді загадки. Правила відгадування: добирайте слова із
проблемної галузі, не забувайте переглядати вислови ідеї і користуйтесь ними
для генерації нових ідей. Переважна більшість загадок створюється на основі
персоніфікації, опредмечування, протиставлення або порівняння.
Розвиток критичного мислення – це
не тільки освітнє завдання, а й
суспільна необхідність. Згідно з дослідженнями Світового банку, за рівнем
критичного мислення та здатністю розв’язувати проблеми реального життя, які не
мають простих і очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового
списку, щоб нашій державі не залишатися там на довго, нам просто необхідно
використовувати методи критичного мислення під час викладання всіх шкільних
предметів, у тому числі й історії.
Виходячи з цієї нової ролі, учителеві необхідно:
-
Використовувати різноманітні методи подання
нового матеріалу;
-
Використовувати знання, які дозволяють
школярам засвоїти навчальний матеріал відповідно до їх досвіду і рівня
пізнавальної діяльності.
-
Надавати можливість учням демонструвати
свої досягнення в отриманні знань.
-
Розвивати вміння і навички учнів
критично оцінювати матеріал, ставити мету, обирати найголовніше.
Висновок. Теоретичний рівень досліджень із розробки і
запровадження технології критичного мислення перебуває на достатньому рівні. Що
ж до практичної площини, то рівень розробок тут суттєво поступається.
Застосування методів критичного мислення в шкільній освіті має поки що
епізодичний характер. Причин такої ситуації декілька.
По-перше, єдиного розуміння, що
таке критичне мислення серед науковців, поки що не має, і дискусії навколо
цього питання не припиняються.
По-друге, брак методичної
літератури. До сьогодні найбільш грунтовними залишаються роботи американських
авторів.
Критичне мислення прийнято
визначати через його співвідношення із законами логіки та творчим мисленням.
Тому визначаючи зв'язок між критичним мисленням, з одного боку, та законами
логіки і творчим мисленням – з іншого, скажемо так: критичне мислення має обов’язково
спиратися на закони логіки і мати елементи творчої інтелектуальної діяльності.
Щоб підготувати молодь до реалій
сучасного життя, прийоми технології критичного мислення необхідно застосовувати
як у навчальному, так і у виховному процесах. Це допоможе учням швидше
орієнтуватися у новому матеріалі (за час навчання у школі); та новій
інформатиці (у дорослому житті); розвиватиме навички і вміння аналізувати
події, орієнтуватись у різних ситуаціях , дозволятиме швидко і правильно
приймати рішення, припускатися менше помилок, бо люди вміють аналізувати дії і
події. Також критичне мислення сприятиме вихованню в молодого покоління
комунікабельності, толерантності, рішучості.
Уданій роботі було визначено значення поняття «критичне
мислення»; розглянуто стратегії та прийоми, що сприяють розвитку критичного
мислення учнів, зокрема на уроках історії; проаналізовано методику підготовки
уроків історії з використанням цієї технології; розглянуто практичне
застосування прийомів розвитку критичного мислення на прикладах фрагментів
уроків з елементами критичного мислення; розкрито технології розвитку
критичного мислення у формуванні практичних вмінь і навичок молодого
покоління,визначено пріоритети впровадження і розвитку технології критичного мислення.
Зміст.
Зміст.
Вступ……………………………………………………… 2-3 ст.
Розділ І.
Теоретичні засади методу критичного мислення.
Сутність поняття «критичне мислення»………………… 4-5
ст.
Ознаки та параметри критичного мислення…………… 6ст.
Розділ ІІ.
Методика формування критичного мислення.
Структура і методика підготовки уроків історії з розвитку
критичного мислення……………………………………………7-8ст.
Прийоми методу критичного мислення на уроках
історії………………………………………………. 8-12 ст.
Розробки уроків з використанням прийомів методу
критичного мислення…………………………………………. 12-26 ст.
Висновки………………………………………….27
ст.
Список використаних джерел………………………………………………….28 ст.
Список використаних джерел
1. Баханов
К.О. Технологія розвитку критичного мислення к психолого-педагогічне явище //
Історія та правознавство. – 2008.№33.
2.
Головашкіна Л. Домашня робота як спосіб
критичного мислення // Збірка конспектів уроків за методиками критичного
мислення.- Х.,2001.
3.
Корінько Л.М. Роль критичного мислення у
формуванні учнівських компетенцій. Харків- Основа, 2010.
4.
Державний стандарт базової і повної
загальної середньої освіти// Історія в школах України. – 2004. №2.
5.
Горох А. Методика критичного мислення
може навчити дітей думати// Збірка конспектів уроків за методиками критичного
мислення.- Х., 2001.
6.
Кроуфорд А., Саул В., Метью С..
Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів – К.: Плеяда, 2006.
7.
Пометун О. Запитання як найважливіший
спосіб взаємодії вчителя і учнів// Історія в школах україни. – 2006. №3.
8.
Стеців Л. Реалізуємо метод проектів//
Директор школи. – 2005. -
9.
Баханов К.О. Українські підручники з
історії другого покоління: методичний аспект// Історія в школах України. –
2006. - №5.
10.
Левітас ф.Л., Салата О.О. Методика викладання
історії. Практикум для вчителя. – Х.: ВГ «Основа», 2007.
11.
Мокрогуз О. Інноваційні технології на
уроках історії. – Х.: ВГ «Основа», 2007.
- Раціональне використання і
відновлення природи.
Немає коментарів:
Дописати коментар